Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти в Сокальській станції юних техніків

1. Загальні положення

Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти у комунальному закладі «Сокальська станція юних техніків» Сокальської міської ради Львівської області (далі – СЮТ) розроблено відповідно до вимог:

– Закону України «Про освіту»;

– Закону України «Про позашкільну освіту»;

– розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. № 988-р «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року»;

– наказу МОН України від 16.01.2020 № 54 «Про затвердження Порядку проведення моніторингу якості освіти»,

– наказу Державної служби якості освіти України від 07.12.2020 № 01-11/78 «Про затвердження Методичних рекомендацій з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладах позашкільної освіти».

Внутрішня система забезпечення якості позашкільної освіти в КЗ «Сокальська станція юних техніків» розбудовується на виконання статті 41 Закону України «Про освіту» для спрямування та контролю діяльності закладу щодо забезпечення якості освіти.

Метою розбудови та функціонування внутрішньої системи забезпечення якості позашкільної освіти в КЗ «Сокальська станція юних техніків» є:

гарантування якості освіти;
формування довіри громади до закладу;
постійне та послідовне підвищення якості освітніх послуг.

Процес створення та реалізації внутрішньої системи забезпечення якості освіти базується на таких принципах:

автономія закладу освіти;
академічна доброчесність;
академічна свобода;
гнучкість і адаптивність системи освітньої діяльності;
врахування освітніх потреб та очікувань;
забезпечення рівного доступу до освіти;
демократизм та довіра;
державно-громадське управління;
відповідальність та взаємозалежність;
людиноцентризм, дитиноцентризм;
постійне вдосконалення освітньої діяльності;
свобода у виборі видів, форм і темпу здобуття освіти,

урахування впливу зовнішніх чинників;
цілісність системи управління якістю освіти;
відкритість інформації на всіх етапах забезпечення якості освіти та прозорість процедур системи забезпечення якості освіти.

Відповідальність за впровадження ВСЗЯО в КЗ «Сокальська станція юних техніків» покладається на директора.

Положення про внутрішню систему забезпечення якості позашкільної освіти

в КЗ «Сокальська станція юних техніків» схвалюється педагогічною радою закладу та затверджується директором. Педагогічна рада також формує систему та затверджує процедури внутрішнього забезпечення якості освіти, включаючи систему та механізми забезпечення академічної доброчесності.

2. ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ

Орієнтація на замовника: основну увагу в управлінні якістю ЗПО приділяють задоволенню потреб дітей, батьків або законних представників дітей, суспільства і держави та прагнення до перевершення їх очікувань.

Лідерство: керівники на всіх рівнях установлюють єдність призначеності танапрямків розвитку ЗПО і створюють умови для задіяння персоналу задля досягнення цілей у сфері освіти.

Задіяність персоналу: компетентний, правомочний та задіяний персонал на всіх рівнях у ЗПО – суттєво важливий для покращення спроможності організації досягнення цілей у сфері освіти.

Поліпшення: ЗПО завжди зорієнтовані на поліпшення.

Процесний підхід: узгоджувані та передбачувані результати досягаються більщ результативно та ефективно, якщо діяльність розуміють та нею керують як взаємопов’язаними процесами, що функціонують, як цілісна система у ЗПО.

Прийняття рішень на підставі фактичних даних: рішення, базовані на аналізі й оцінюванні даний та інформації, з більшою ймовірністю уможливлюють бажані результати ЗПО.

Керування взаємовідносинами: для досягнення сталого успіху ЗПО управляє своїми взаємовідносинами з відповідними зацікавленими сторонами.

3. Основні терміни та їх визначення.

У даному положенні терміни вживаються у такому значенні:

Автономія закладу позашкільної освіти – самостійність, незалежність

і відповідальність закладу позашкільної освіти у прийнятті рішень щодо розвитку академічних свобод, організації освітнього процесу, внутрішнього управління, економічної та іншої діяльності, самостійного добору і розстановки кадрів у межах, встановлених Законом України «Про позашкільну освіту».

Академічна доброчесність –сукупність етичних принципів та визначе-них законами України правил, якими мають керуватися учасники

2 освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження освітньої

Діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та творчих досягнень.

Академічна мобільність –можливість учасників освітнього процесу навчатися, викладати, стажуватися чи проводити іншу діяльність в іншому закладі позашкільної освіти на території України чи поза її межами.

Академічна свобода – самостійність і незалежність учасників освітнього про-цесу під час провадження педагогічної, науково-педагогічної, іннова-ційної діяльності, що здійснюється на принципах свободи слова і твор-чості, поширення знань та інформації.

Освітня програма– нормативний документ, який містить єдиний комплекс освітніх компонентів, спланованих і організованих закладом позашкільної освіти для досягненнями здобувачами позашкільної освіти результатів навчання.

Компетентність – динамічна комбінація знань, умінь і практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, яка визначає здатність особи успішно здійснювати професійну та подальшу навчальну діяльність, і є результатом на певному рівні позашкільної освіти.

Якість позашкільної освіти –комплекс характеристик, що визначають здатність здобувачів освіти успішно здійснювати діяльність у сучасних умовах.

4. Стратегія та процедури забезпечення якості освіти

Стратегія забезпечення якості освіти визначається інтересами учасників освітнього процесу щодо якості освітнього процесу в ЗПО, а також засадами державної політики щодо якості освіти. Стратегія забезпечення якості освіти орієнтована на:

–партнерство та професійну взаємодію у навчанні, вихованні, розвитку та соціалізації здобувачів освіти;

— запобіганню та протидію боулінгу;

— академічну доброчесність та академічну свободу учасників освітнього процесу;

— прозорість та інформаційну відкритість навчального закладу;

— сприяння безперервному професійному зростанню педагогічних працівників;

— справедливе та об’єктивне оцінювання освітніх досягнень здобувачів освіти і професійної діяльності педагогічних працівників;

— сприяння здобувачам освіти у формуванні та реалізації їхніх

індивідуальних освітніх траєкторій;

Відповідно до ст.11 Закону України «Про позашкільну освіту» педагогічна рада навчального закладу формує систему та затверджує процедури внутрішнього забезпечення якості освіти.

Забезпечення якості освіти ґрунтується на принципах:

– принцип процесного підходу, що розглядає діяльність закладу як сукупність освітніх процесів, які спрямовані на реалізацію визначених закладом стратегічних цілей, при цьому управління якістю освітніх послуг реалізується через функції планування, організації, мотивації та контролю;

– принцип цілісності, який вимагає єдності впливів освітньої діяльності, їх підпорядкованості, визначеній меті якості освітнього процесу;

– принцип безперервності;

– принцип розвитку, що виходить з необхідності вдосконалення якості освітнього процесу відповідно до зміни внутрішнього та зовнішнього середовища, аналізу даних та інформації про результативність освітньої діяльності;

– принцип партнерства, що враховує взаємозалежність та взаємну зацікавленість суб’єктів освітнього процесу, відповідно до їх поточних та майбутніх потреб у досягненні високої якості освітнього процесу.

Внутрішня система забезпечення якості в закладі включає:

– стратегію та процедури забезпечення якості освіти;

– планування освітнього процесу;

– оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти;

– оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників;

– оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників СЮТ ;

– забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління СЮТ ;

– систему та механізми забезпечення академічної доброчесності;

– створення в СЮТ інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування;

Метою функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти в СЮТ є:

– гарантування якості освіти;

– формування довіри суспільства до позашкільної освіти;

– постійне та послідовне підвищення якості освіти;

– допомога суб’єктам освітньої діяльності у підвищенні якості освіти.

Завданнями внутрішньої системи забезпечення якості освіти СЮТ є:

– оновлення нормативно-методичної бази забезпечення якості освіти та освітньої діяльності в СЮТ;

– постійний моніторинг змісту освіти;

– спостереження за реалізацією освітнього процесу;

– моніторинг технологій навчання;

– моніторинг ресурсного потенціалу СЮТ;

– моніторинг управління ресурсами та процесами;

– спостереження за станом соціально-психологічного середовища СЮТ;

– контроль стану прозорості освітньої діяльності та оприлюднення інформації щодо її результатів;

– розроблення рекомендацій щодо покращення якості освітньої діяльності та якості освіти, участь у стратегічному плануванні тощо;

– експертна оцінка ефективності результатів діяльності педагогічних працівників;

– вивчення результатів педагогічної діяльності, виявлення позитивних і негативних тенденцій в організації освітнього процесу та розробка на цій основі пропозицій з поширення передового педагогічного досвіду й усунення негативних тенденцій;

– збір інформації, її обробка й накопичення для підготовки проектів рішень педрад, нарад при директору;

Основними функціями внутрішньої системи забезпечення якості освіти є:

– інформаційно-аналітична;

– контрольно-діагностична;

– корективно-регулятивна;

– стимулююча.

Об’єктами внутрішньої системи забезпечення якості освіти є:

– освітній процес (гурткові заняття);

– результати виховної діяльності;

– методична робота;

– робота з батьками.

Система внутрішнього забезпечення якості передбачає контроль за:

– виконанням Законів «Про освіту» та «Про позашкільну освіту»;

– використанням методичного забезпечення в освітньому процесі;

– реалізацією затверджених освітніх програм і навчальних планів,

– дотриманням затверджених навчальних графіків;

– реалізацією права вихованців на одержання якісної освіти;

– веденням документації гуртків (календарно-тематичне планування, журнали обліку навчальних занять, плани занять керівників гуртків);

– організацією учнівського самоврядування;

– профілактикою булінгу серед вихованців;

– попередженням дитячого травматизму;

– охороною життя та здоров’я учасників освітнього процесу;

– виконанням прийнятих колективних рішень, нормативних актів;

– станом методичної роботи;

– раціональним використанням наочного приладдя, ІКТ-технологій;

– станом спільної роботи СЮТ та громадськості;

Методи контролю за діяльністю керівника гуртка:

– анкетування;

– тестування;

– соціальне опитування;

– моніторинг;

– спостереження;

– вивчення документації;

– відвідування і аналіз занять;

– бесіда про діяльність вихованців;

– результати освітньої діяльності вихованців.

Методи контролю за результатами освітньої діяльності:

– спостереження;

– усне опитування;

– письмове опитування;

– комбінована перевірка;

– бесіда, анкетування, тестування;

– перевірка документації.

Види внутрішньої системи забезпечення якості освіти (за змістом):

– тематична (глибоке вивчення певного конкретного питання у практиці роботи керівника гуртка);

– фронтальна (усебічне вивчення діяльності педагогічного колективу, групи або керівника гуртка).

Форми внутрішньої системи забезпечення якості освіти:

– персональна (має місце як при тематичному, так і при фронтальному виді контролю);

– узагальнююча (фронтальна);

Організація перевірки стану кожного з питань змісту внутрішньої системи забезпечення якості освіти складається з таких етапів:

– визначення мети контролю;

– об’єктів контролю;

– складання плану контролю;

– інструктаж учасників;

– вибір форм і методів контролю;

– констатація фактичного стану справ;

– об’єктивна оцінка цього стану;

– висновки, що випливають з оцінки;

– рекомендації або пропозиції з удосконалення освітнього процесу або усунення недоліків;

– визначення строків для ліквідації недоліків або повторний контроль.

Директор Сокальської СЮТ забезпечує функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти та здійснює контроль за її діяльністю.

Підстави для проведення контролю:

– атестація педагогічних працівників;

– плановість контролю;

– перевірка стану справ для підготовки управлінських рішень.

Результати контролю оформлюються у вигляді аналітичної довідки чи наказу, в яких указується:

– мета контролю;

– строки;

– склад комісії;

– яка робота проведена у процесі контролю (відвідані заняття, переглянута документація гуртка, проведені співбесіди);

– констатація фактів, що виявлені;

– висновки;

– рекомендації або пропозиції;

– де підбиті підсумки контролю (засідання методичних об’єднань, нарада при директору, нарада при заступнику директора, індивідуально тощо).

Педагогічний працівник, який підлягає контролю, має право:

– знати строки контролю та критерії оцінки його діяльності;

– знати мету, зміст, види, форми та методи контролю,

– вчасно знайомитися з висновками та рекомендаціями адміністрації.

За підсумками контролю з метою забезпечення якості освіти у залежності від його форми, цілей і задач, а також з урахуванням реального стану справ:

– проводяться засідання педагогічної або наради при директору;

– результати перевірок можуть ураховуватись при проведенні атестації педагогічних працівників.

Директор СЮТ за результатами контролю з метою забезпечення якості освіти приймає рішення:

– про видання відповідного наказу;

– про обговорення підсумкових матеріалів контролю на засіданні педагогічної ради СЮТ та нарадах при директору;

– про проведення повторного контролю із залученням певних експертів;

– про представлення до дисциплінарної відповідальності працівників;

– про заохочення працівників;

– інші рішення в межах своєї компетенції.

Періодичність та види контролю визначаються адміністрацією СЮТ самостійно на навчальний рік (відповідно до річного плану роботи СЮТ ) у міру необхідності отримання об’єктивної інформації про реальний стан справ та результати діяльності працівників і доводяться до відома колективу.

ІІІ. Система та механізми забезпечення академічної доброчесності

Академічна доброчесність – це сукупність етичних принципів і визначених Законом України «Про освіту» правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження педагогічної, науково-педагогічної (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень.

Дотримання академічної доброчесності педагогічними працівниками передбачає:

посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;
дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;
надання достовірної інформації про методики й результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну (науково-педагогічну, творчу) діяльність;
контроль за дотриманням здобувачами освіти академічної доброчесності;
об’єктивне оцінювання результатів навчання.

Дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти передбачає:

самостійне виконання освітніх завдань;
посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;
дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;
надання достовірної інформації про результати власної навчальної (творчої) діяльності, використані методики досліджень і джерела інформації.

Порушенням академічної доброчесності вважається:

академічний плагіат – оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як

результатів власного дослідження (творчості) або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства;

самоплагіат – оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів;
списування – підготовка інформаційно-методичних, навчальних матеріалів із залученням зовнішніх джерел інформації;
обман – надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (наукової, творчої) діяльності;
хабарництво – надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі.

Кожна особа, стосовно якої піднято питання щодо порушення нею академічної доброчесності, має такі права:

ознайомлюватися з усіма матеріалами перевірки щодо встановлення факту порушення академічної доброчесності, подавати до них зауваження;
особисто або через представника надавати усні та письмові пояснення або відмовитися від надання будь-яких пояснень, брати участь у дослідженні доказів порушення академічної доброчесності;
знати про дату, час і місце та бути присутнім під час розгляду питання про встановлення факту порушення академічної доброчесності та притягнення до академічної відповідальності;

ІV. Критерії, правила і процедури оцінювання

Оцінювання результатів навчання здійснюється відповідно до навчальних програм.

Основними функціями оцінювання навчальних досягнень вихованців є:

навчальна – сприяє отриманню, повторенню, поглибленню знань, їх систематизації, вдосконаленню вмінь і навичок;
стимулюючо-мотиваційна – формує позитивну мотивацію до навчання;
виховна – сприяє формуванню вмінь працювати в команді, нести відповідальність за колективний результат, застосовувати прийоми контролю й самоконтролю, рефлексії освітньої діяльності.

При оцінюванні освітніх досягнень вихованців має ураховуватися результативність їх участі в організаційно-масових заходах (виставках, конкурсах, змаганнях тощо) різних організаційних рівнів.

Система оцінювання здобувачів освіти:

Наявність відкритої, прозорої і зрозумілої для здобувачів освіти системи

оцінювання їх навчальних досягнень

2. Застосування внутрішнього моніторингу, що передбачає систематичне

відстеження та коригування результатів навчання кожного здобувача освіти

3. Спрямованість системи оцінювання на формування у здобувачів освіти

відповідальності за результати свого навчання, здатності до самооцінювання

Основними критеріями оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників є:

освітній рівень педагогічних працівників;
результати атестації;
систематичність підвищення кваліфікації;
наявність педагогічних звань, відомчих, державних нагород;
участь у розробленні навчальних програм, посібників, методичних рекомендацій, підготовки статей тощо;
участь у методико-педагогічних заходах, у т.ч. конкурсних;
здійснення інноваційної діяльності;
результативність освітньої діяльності вихованців;
співпраця з батьками вихованців.
Ефективність планування педагогічними працівниками своєї діяльності, використання сучасних освітніх підходів до організації освітнього процесу з метою формування ключових компетентностей здобувачів освіти
Постійне підвищення професійного рівня і педагогічної майстерності педагогічних працівників
Налагодження співпраці зі здобувачами освіти, їх батьками,

працівниками закладу освіти

Управлінська діяльність адміністрації закладу на сучасному етапі передбачає вирішення низки концептуальних положень, а саме:

удосконалення громадсько-державної моделі управління;
раціональний розподіл функцій між працівниками закладу з урахуванням їх кваліфікації, досвіду, ділових та особистісних якостей;
забезпечення оптимальної організації освітнього процесу в гуртках і секціях, який би забезпечував належний рівень сформованості у вихованців знань, умінь, навичок, їх вплив на професійне самовизначення;
визначення найбільш ефективних для керівництва шляхів і форм реалізації стратегічних завдань, які б повною мірою відповідали особливостям роботи СЮТ та діловим якостям адміністрації, раціональне використання часу всіма працівниками закладу;
правильне й найбільш ефективне використання навчальної, матеріальної бази, створення умов для її оновлення, осучаснення, поповнення;

забезпечення високого рівня працездатності всіх учасників освітнього процесу;
створення здорової творчої атмосфери в педагогічному колективі.
Наявність стратегії розвитку та системи планування діяльності закладу, моніторинг виконання поставлених цілей і завдань
Формування відносин довіри, прозорості, дотримання етичних норм
Ефективність кадрової політики та забезпечення можливостей для професійного розвитку педагогічних працівників
Організація освітнього процесу на засадах людиноцентризму, прийняття управлінських рішень на основі конструктивної співпраці учасників освітнього процесу, взаємодії закладу освіти з місцевою громадою
Формування та забезпечення реалізації політики академічної

доброчесності

Сучасні положення освітнього менеджменту вимагають від керівника закладу освіти фахових компетенцій:

прогнозувати перспективне майбутнє і формувати позитивні зміни;
забезпечувати відкрите керівництво;
вивчати інтереси й потреби місцевих громад, суспільства в цілому, щоб визначати актуальні цілі й завдання СЮТ;
організовувати роботу колективу на досягнення визначених цілей і завдань;
працювати над залученням додаткових ресурсів для якісного досягнення цілей;
постійно вчитися і стимулювати до цього членів педагогічного колективу.

Керівником закладу створюються необхідні умови для оптимальної діяльності учасників освітнього процесу, усуваються виявлені недоліки в роботі, здійснюється реалізація стратегії розвитку закладу.

Ефективність управлінської діяльності керівника закладу включає стан реалізації його управлінських функцій, основних аспектів і видів діяльності, ступінь їх впливу на результативність освітнього процесу, а саме:

саморозвиток та самовдосконалення керівника у сфері управлінської діяльності;
стратегічне планування базується на положеннях програми розвитку закладу, висновках аналізу та самоаналізу результатів діяльності;
річне планування формується на стратегічних засадах розвитку закладу;
здійснення аналізу і оцінки ефективності реалізації планів, проектів;
забезпечення професійного розвитку педагогів, методичного супроводу освітнього процесу;
формування позитивного іміджу закладу;

створення безпечних умов для функціонування закладу;
застосування ІК-технологій у освітньому процесі;
забезпечення якості освіти через взаємодію всіх учасників освітнього процесу.

Критерії, правила, процедури оцінювання освітнього середовища

Основними складовими безпечного освітнього середовища є:

безпечні й комфортні умови праці та навчання;
відсутність дискримінації та насильства;
створення інклюзивного і мотивувального, компенсаторного простору.

Створення безпечного освітнього середовища спрямоване на виконання таких завдань:

формування у вихованців компетентностей, важливих для успішної соціалізації особистості;
запобігання та протидія таким негативним явищам серед дітей та учнівської молоді як насильство, кібербулінг, булінг тощо;
формування у дітей і підлітків життєвих навичок, що сприяють соціальній злагодженості, відновленню психологічної рівноваги;
запобігання та протидія торгівлі людьми, формування у вихованців таких життєвих навичок, як спілкування, прийняття рішень, критичне мислення, управління емоціями, стресами та конфліктними ситуаціями, формування цінностей та набуття відповідних компетентностей;
формування морально-етичних, соціальних, громадянських ціннісних орієнтирів, виховання національно-свідомої, духовно багатої, фізично досконалої особистості;
профілактика залежностей і шкідливих звичок, пропаганда здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров’я як найвищої соціальної цінності;
формування лідерських якостей вихованців, залучення їх до процесів розбудови територіальних громад;
розвиток творчої співпраці педагогічного колективу, вихованців та їх батьків на засадах педагогіки партнерства.

Створення в закладі інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну

Особам з особливими освітніми потребами надаються права рівні з іншими особами, у тому числі шляхом створення належного фінансового, кадрового, матеріально-технічного забезпечення та забезпечення універсального дизайну та розумного пристосування, що враховують індивідуальні потреби таких осіб.

Універсальний дизайн закладу створюється на таких принципах:

рівність і доступність використання: надання однакових засобів

для всіх користувачів;

гнучкість використання: забезпечення відповідних індивідуальних засобів і можливостей з урахуванням потреб користувачів;
просте та зручне використання: забезпечення простоти та інтуїтивності використання незалежно від досвіду, освіти, мовного рівня та віку користувача;
наявність необхідного розміру і простору при підходах, під’їздах та різноманітних діях, незалежно від фізичних параметрів, стану і ступеня мобільності користувача;
моніторинг якості освіти осіб з особливими освітніми потребами.

Основними завданнями моніторингу інклюзивного навчання є:

відстеження здобуття дітьми з особливими освітніми потребами позашкільної освіти в середовищі здорових однолітків;
контроль щодо забезпечення всебічного розвитку дітей, реалізація їх здібностей;
створення корекційно-розвивального середовища для задоволення освітніх потреб учнів з особливими освітніми потребами;
створення позитивного мікроклімату в закладі для гуртків з інклюзивним навчанням (якщо такі існують), формування активного міжособистісного спілкування дітей з особливими освітніми потребами з іншими дітьми;
забезпечення диференційованого психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами;
надання консультативної допомоги сім’ям, які виховують дітей з особливими освітніми потребами, залучення батьків до розроблення індивідуальних планів і навчальних програм.

Забезпечення публічності інформації про заклад освіти

Публічність інформації про діяльність здійснюється згідно зі статтею 30 Закону України «Про освіту».

У СЮТ забезпечено роботу офіційного веб-сайту (https://s-yu.jimdofree.com/).

На офіційному сайті розміщується така інформація:

педагогічний колектив;
контакти;
про заклад;
мова освітнього процесу;
освітня програма СЮТ;
Статут СЮТ;
новини;
методична робота закладу;
звіт про діяльність закладу;
інформація про гуртки;
навчальні програми з позашкільної освіти;
результати моніторингу якості освіти;

фотоальбоми;
організаційно-масова робота;
фінансова звітність;
звернення громадян;
досягнення вихованців, педагогів.

Інформація, що підлягає оприлюдненню на офіційному сайті, систематично поновлюється.

Самооцінювання

Функції самооцінювання:

отримання порівняльних даних, виявлення динаміки і факторів впливу на неї;
упорядкування інформації про стан і динаміку якості освітнього процесу;
координація діяльності організаційних структур (методичні об’єднання, ШМП), задіяних до проведення моніторингу.

Форми самооцінювання:

самооцінка власної діяльності на рівні педагога, вихованця, адміністратора;
внутрішня оцінка діяльності керівниками структурних підрозділів;
зовнішнє оцінювання діяльності.

Етапи проведення самооцінювання

Терміни проведення моніторингу визначаються планом роботи СЮТ на поточний рік.

Самооцінювання включає три етапи:

підготовчий – визначення об’єкта вивчення, визначення мети, критерії оцінювання, розроблення інструментарію і механізму відстеження, визначення термінів;
практичний (збір інформації) – аналіз документації, відвідання, занять і заходів, анкетування, цільові співбесіди, самооцінка тощо;
аналітичний – систематизація та аналіз інформації, коригування, прогнозування, контроль за виконанням прийнятих управлінських рішень.

Інформація отримана в процесі самооцінювання, потребує узагальнення. Узагальнення результатів дозволить співставити отриману інформацію, порівняти та встановити відповідні рівні самооцінювання. Такими рівнями оцінювання можуть бути:

перший (високий);
другий (достатній);
третій (вимагає покращення);
четвертий (низький).

Виконавцями самооцінювання є: методист, керівники методичних об’єднань, керівники гуртків;

V. Моніторинг якості освіти

Моніторинг якості освіти може бути внутрішній і зовнішній.

Внутрішній моніторинг якості освіти проводиться закладом (іншими його структурними підрозділами).

Завдання моніторингу:

здійснення систематичного контролю за освітньою діяльністю у СЮТ;
створення власної системи неперервного і тривалого спостереження, оцінювання стану освітнього процесу;
аналіз чинників впливу на результативність успішності, підтримка високої мотивації освітньої діяльності;
створення оптимальних соціально-психологічних умов для саморозвитку та самореалізації здобувачів освіти і педагогів;
прогнозування на підставі об’єктивних даних, динаміки й тенденцій розвитку освітньої діяльності у СЮТ.

Предметом моніторингу є якість освітнього процесу в закладі освіти.

Об’єктом моніторингу є система організації освітнього процесу у СЮТ, що включає такі складові:

вихованці;
педагоги;
батьки вихованців;
державні і громадські інстанції, з якими співпрацює заклад.

Суб’єктами моніторингу є:

моніторингова група;
адміністрація закладу.

Напрями внутрішнього моніторингу якості освіти:

кадрове забезпечення освітньої діяльності – якісний і кількісний склад, професійний рівень педагогічних працівників;
контингент здобувачів освіти;
психологічний, соціологічний клімат у закладі;
результати навчання здобувачів освіти: участь у заходах, конкурсах, освітніх проектах різних організаційних рівнів;
педагогічна діяльність, упровадження освітніх інновацій, змішаної, дистанційної форм навчання;
управління закладом освіти;
безпечне освітнє середовище;
охорона праці та безпека життєдіяльності;
відкритість і прозорість діяльності.

Критерії моніторингу:

рівність (забезпечення рівних умов для всіх учасників освітнього процесу);
систематичність (згідно з етапами та в певній послідовності);
відповідність завдань змісту досліджуваного матеріалу, чіткість оцінювання, шляхи перевірки результатів;

об’єктивність (повторний контроль іншими суб’єктами);
гуманізм (в умовах довіри, поваги до особистості).

Очікувані результати:

отримання результатів щодо стану освітнього процесу в закладі освіти;
покращення функцій управління освітнім процесом, збір, аналіз даних для прийняття управлінських рішень.

Підсумки моніторингу

Підсумки моніторингу узагальнюються у схемах, діаграмах, висвітлюються в аналітично-інформаційних матеріалах.

Дані моніторингу використовуються для обговорення на засіданнях методичних об’єднань, нарадах при директорові, педагогічних радах; в інформаційно-аналітичних довідках, презентаціях.

За результатами моніторингу розробляються рекомендації, здійснюється планування та корегування роботи, приймаються управлінські рішення.

Вищезазначене має сприяти формуванню у закладі об’єктивної, відкритої, інформативної, прозорої системи забезпечення якості освіти.

Вввввввввввввввввввввввввввввввввввввввввввввввввввввввввввввввввввввввввввввввввввввввввввввввввввввввввввввввввввввввввввввввввввввввввввввввввввввввввввввввввввввввввввввввввввв

3.2. Система забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти в

закладі освіти складається з таких напрямів:

1) ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ: (Додаток 1)

1.1. Забезпечення комфортних і безпечних умов навчання та праці

1.2. Створення освітнього середовища, вільного від будь-яких форм

насильства та дискримінації

1.3. Формування інклюзивного, розвивального та мотивуючого до навчання

освітнього простору

2) СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ: (Додаток 2)

2.1. Наявність відкритої, прозорої і зрозумілої для здобувачів освіти системи

оцінювання їх навчальних досягнень

2.2. Застосування внутрішнього моніторингу, що передбачає систематичне

відстеження та коригування результатів навчання кожного здобувача освіти

2.3. Спрямованість системи оцінювання на формування у здобувачів освіти

відповідальності за результати свого навчання, здатності до самооцінювання

3) ПЕДАГОГІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ:

(Додаток 3)

3.1. Ефективність планування педагогічними працівниками своєї діяльності,

використання сучасних освітніх підходів до організації освітнього процесу з

метою формування ключових компетентностей здобувачів освіти

3.2. Постійне підвищення професійного рівня і педагогічної майстерності

педагогічних працівників

3.3. Налагодження співпраці зі здобувачами освіти, їх батьками,

працівниками закладу освіти

4) УПРАВЛІНСЬКІ ПРОЦЕСИ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ: (Додаток 4)

4.1. Наявність стратегії розвитку та системи планування діяльності закладу,

моніторинг виконання поставлених цілей і завдань

4.2. Формування відносин довіри, прозорості, дотримання етичних норм

4.3. Ефективність кадрової політики та забезпечення можливостей для

професійного розвитку педагогічних працівників

4.4. Організація освітнього процесу на засадах людиноцентризму, прийняття

управлінських рішень на основі конструктивної співпраці учасників

освітнього процесу, взаємодії закладу освіти з місцевою громадою

4.5. Формування та забезпечення реалізації політики академічної

доброчесності

ІV. ПРОЦЕДУРИ І ЗАХОДИ

СИСТЕМИ ВНУТРІШНЬОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ

4. Внутрішня система забезпечення якості освіти передбачає здійснення

таких процедур і заходів:

Система внутрішніх моніторингів якості освітньої діяльності та якості

освіти.

Об’єктами моніторингу можуть бути:

 знеособлена інформація про учасників освітнього процесу;

 освітні та управлінські процеси в закладі освіти;

 різні види діяльності учасників освітнього процесу (навчальна,

викладацька, організаційна, управлінська тощо);

 умови здійснення освітньої та управлінської діяльності (матеріально[1]технічні, санітарно-гігієнічні, нормативно-правові, кадрові, фінансові,

навчально-методичні тощо);

 результати запровадження освітніх змін, інновацій;

 стан організації освітнього процесу в закладі освіти;

 результати навчання та розвитку здобувачів освіти, формування їх

компетентностей.

Заклад освіти визначає порядок та процедуру проведення внутрішнього

моніторингу з урахуванням вимог Порядку проведення моніторингів якості

освіти та інших актів законодавства.

2 Моніторинг проводиться у такі етапи

планування та підготовка моніторингу (формулювання проблеми, що

досліджуватиметься; визначення мети та завдань моніторингу;

розрахунок і формування вибірки, оцінка її репрезентативності;

визначення критеріїв і показників оцінювання результатів дослідження

тощо);

 розробка Програми;

 проведення дослідження (відповідно до форм і методів, визначених у

пунктах 2-3 цього розділу, із залученням учасників дослідження,

визначених у пункті 5 розділу II цього Порядку);

 збір та оброблення результатів моніторингу;

 аналіз та інтерпретація (узагальнення та пояснення результатів,

визначення закономірностей, формулювання висновків тощо)

результатів моніторингу;

 оприлюднення результатів моніторингу (інформування про результати

моніторингу).

Методами проведення дослідження під час моніторингу можуть бути

опитування (анкетування, інтерв’ювання);

 тестування;

 спостереження за освітнім процесом та освітньою діяльністю у закладі

освіти;

 аналіз документації.

Моніторинг може проводитися у формі:

 безпосереднього одержання інформації від учасників дослідження (за

допомогою спостереження, інтерв’ювання тощо);

 опосередкованого одержання інформації від учасників дослідження (у

письмовій та/або електронній формі тощо);

 одержання інформації без залучення учасників дослідження (за

допомогою вивчення документації, статистичної або оперативної

інформації тощо).

Моніторинг може проводитися з використанням сучасних

інформаційно-комунікаційних і цифрових технологій, у тому числі

дистанційно.

Під час проведення дослідження можуть використовуватися

фронтальна, групова або індивідуальна робота учасників дослідження.

Відповідальною особою із забезпечення якості освітньої діяльності і

якості освіти є заступник директора з навчально-виховної роботи, котрий

буде:

координувати результативне запровадження внутрішньої системи

забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти закладу;

систематично проводити навчання з членами робочих груп щодо визначення і

аналізу відповідного компоненту системи забезпечення якості

СЮТ м.Сокаль

Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти в Сокальській станції юних техніків

Відadmin

Від admin

Пов’язаний запис

Правила поведінки здобувачів освіти
комунального закладу
«Сокальська станція юних техніків»

Освітня програма комунального закладу «Сокальська станція юних техніків»

Стратегія розвитку КЗ “Сокальська станція юних техніків” Сокальської міської ради Львівської області.

Залишити відповідь Скасувати відповідь

You missed